Якщо людина і сайти малює, і верстає, і CMS створює, і розкруткою займається, то краще в неї сайт не замовляти. Нехай кожен робить, що найкраще вміє – артдиректор генерує ідею, маркетолог вивчає ринок, дизайнер малює в рамках ідеї артдиректора та потреб ринку макет, верстальщик все це акуратненько поскладає докупи, програміст скрутить систему управління контентом, SEOшник гарненько пропише ключові слова, зареєструє в каталогах ітд. Все це командна робота, як у футболі. І не потрібно тягнути на себе ковдру.



Безрукий та безногий їдуть на велосипеді.

Конкуренція

Одного разу медведик Огого дізнався, що у магазин привезли смачне-пресмачне морозиво. Вирішив він піти та й купити його. Іде собі помаленько своєю улюбленою стежинкою та й іде. Приходить в магазин, а морозива вже нема.

-”От халепа, запізнився я, занадто помало ішов, інші звірі випередили мене і розкупили все морозиво”.

Засмутився ведмедик, але що зробиш, потрібно чекати наступного разу. Так і пішов засмучений додому.
Наступного разу, коли ведмедик Огого дізнався, що привезли морозиво, він вийшов на стежину, якою інші звірі ходили в магазин. Дивиться – перед ним іде швидко лисичка, також в магазин за морозивом поспішає. Ведмедик почав іти швидше і обігнав лисичку. Дуже вже йому хотілось того морозива! Аж дивиться перед ним іде вовк, також в магазин поспішає, Ведмедик почав іти ще швидше і обігнав вовчика-братика. Обігнав вовчика, і одразу побачив, що перед ним поспішає у магазин ослик. “Потрібно іти швидше” – подумав ведмедик, -”щоб я був першим кому дістанеться морозиво”. І почав перебирати лапками ще швидше, швидко-швидко, та й обігнав ослика. Дивиться а вже й магазин перед ним. Зайшов в магазин, і купив смачне-пресмачне морозиво. Так зрадів, що прийшов він перший і йому дісталось смачне-пресмачне морозиво, що аж почав танцювати з радості!

Коли ми хочемо досягти цілі, то не завжди маємо бажання дуже швидко досягти її, і ідем до неї помаленько. Але якщо в нас є конкуренти, то ми докладаємо максимум зусиль, щоб випередити їх, тим самим пришвидшуємо досягнення цілі.

Страхи

Одного разу пішов ведмедик Огого збирати ягоди. Збирає та збирає ягідки, і тут починається дощ, він собі думає – “Потрібно заховатись, щоб дощик не намочив мене”. І заліз під дерево. Але дощик був настільки сильний, що намочив ведмедика навіть під деревом. Він собі думає “Голова в мене вже мокра, але все інше сухе, перебіжу но я під інше дерево, яке має більше листя і не пропускає дощик”. І перебіг. Поки біг, ступив в калюжу і намочив собі лапки. Сидить під деревом, а дощик всеодно на нього капає. Думає ведмедик -”Чого мені того дощу боятись, я і так вже майже весь змок від голови до ніг, піду но я під тим дощем додому, заодно і помиюсь, а дома біля пічки посушусь. Вийшов він з-під дерева і пішов під дощем додому. Йшов під дощем, ще й навіть пританцьовував, бо дощик був тепленький!

В житті, як і під дощем наступає момент, коли байдуже намочить він тебе чи ні. Часто маємо страх перед чимось і уникаємо того, чого боїмось, але в певний момент коли вже нема що втрачати робимо виклик нашим страхам і навіть отримуємо користь з того, чого боялись.

Багато подружніх пар твердять, що вони не можуть усиновити дитину, тому що нерідне, не від крові та плоті. “Неможливо любити дитину, яку не народив”.

Не розумію логіки. От заводять вони собаку і люблять її, чому не кажуть, що зможуть полюбити щеня лише коли самі його народять?

Як на мене, то батьківство виявляється в 1% генетики і 99-ти процентах у вихованні. Ну і дітей чужих не буває.

Коротко про владу та вибори і чому я не голосую. Владу в Україні вибирають з народу, а народ затурканий до безмежності, століттями. Тому затуркані вибирають затурканих. Сліпі ведуть сліпих, ведуть у прірву. Це замкнене коло. Як вихід з ситуації, я б взяв і запросив до влади, уряду ітд. іноземців – німців, американців, французів, добре би їм платив за те, що вони країною рулять і вчать нову армію молоді. Здається так і роблять в Грузії. На Русі спокон віків не було порядку поки не прийшли вікінги і не покомандували нормально. Загалом наш народ як овечки, доволі таки керований. Українці закордоном зразкові та законопослушні, ніколи не чув негативних відгуків в Канаді чи Німеччині. Тому голосувати слід за зміну уряду на іноземний, все інше – марнування часу.

Особливо люблю вживані речі. В них відчуваю історію і душу людини, яка цю річ використовувала. Коли купляєш щось нове, то відчуваєш, що воно холодне, заводське, бездушне. Використовуючи вживану річ стаєш учасником спільноти людства.

Також речі зроблені руками людини мають настрій та душевність, кожна річ є особливою. Ну і марнотратство це – вживати нове, ще й постійно міняти його на новіше.