Варіант логотипу України. Як тобі?
Не може символом країни бути латинська “U”, бо країну робить мова, бо в країні кирилиця. Тризуба мало?
Не може символом країни бути латинська “U”, бо країну робить мова, бо в країні кирилиця. Тризуба мало?
Автор питання – iryna.
Нагадайте будь ласка як робити маски прозорості на основі 2 об’єктів в Ілюстраторі.
Досить детально я написав про маски прозорості тут
Автор питання – Jackelin.
Якщо колажами не бажано зловживати, то якими б, наприклад, мали бути афіші?
Ну хоча б такими.
“Автор питання – Людмила.
“Чому така велика різниця в цінах на сайти, від кількох сотень доларів до сотень тисяч?”
Сайти – це як взуття, можна купити на дешевому ринку – будуть терти, ноги потітимуть, потріскають, розваляться в короткий термін. Можна купити дуже дороге, там буде наклейка відомого бренду і всі скажуть “Оцей мужик дуже крутий, таке собі може дозволити.” Він це взуття купив, щоб показати свій статус. А можна придбати щось середнє, акуратно зроблене з любов’ю до людини.
Ну і дешевого я б нікому не радив.
Автор питання – Остапчик.
Якщо один викладач каже, що колажі у розробці сайту категорично заборонені, а інший каже, що це нормально. Кого слухати?
І ше одне. При розробці сайту до кого більше прислухатися, до порад професійних веб-дизайнерів чи до забаганок замовника?
Спочатку потрібно уточнити, що таке колаж. Кола́ж (від фр. coller — склеювати) — технічний прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо. Цим прийомом користувались дадаїсти, футуристи, кубісти. Тобто це такий мистецький жанр.
Якщо брати до уваги фотошопний колаж, то на пострадянському просторі популярні блювотні колажі, без стилю і задуму. Вони б мали показати “навороченість” “дизайнерів” і неземну “красу”.
А в результаті отримуємо тошнотворну картинку, яку можуть замовити тільки цигани та українське бидло.
Щодо оплати – якщо замовник добре платить і не сприймає ваших переконливих аргументів, то потрібно робити те, що він каже. Це як пацієнт приходить до лікаря і каже “Зробіть мені штучні роги, даю тисячу доларів”. Після переконувань, що це не буде йому пасувати і всі будуть думати, що він – дибіл, треба нарощувати роги. Гроші ж непогані, яка вам різниця, дибіл ж він, а не ви.