Цікавлюсь сучасними альтернативними способами навчання дітей шкільного віку. Як ви ставитесь до нововведень в педагогіці?
Не потрібно вводити новинки, потрібно взагалі систему поміняти. Я б своїх дітей в школу взагалі не віддав, з неї користі дуже мало (більше шкоди). В педагогіці потрібно ставити дуже конкретні цілі і досягати їх. Наприклад, дитині потрібно вивчити англійську мову, віддаю я її в звичайну школу, після 12-ти років навчання вона не може кілька слів зліпити докупи, роблю висновки – дибіляцьке навчання мені не підходить. Відправляю дитину на кілька місяців в штати (USA), всі фільми, мультфільми тільки на англійській, індивідуальні заняття із хорошими спеціалістами і дитя десяти років буде говорити краще викладача з англійської філології. Деякі предмети шкільної програми можна упустити, наприклад, історію. Географію можна обмежити кількома фільмами BBC і Discovery. Деякі речі слід додати, наприклад, риторику. Як це не дивно, але люди не вміють говорити. Програму української мови та стилістики слід потроїти (і літератури також), і математики. Фізику, біологію, хімію слід перевести в практичні дисципліни (експерименти, лаби ітд). Грека і латина – обов’язково. Всі заняття слід зробити приватними, у вигляді репетиторства (дорого і ефективно). Для соціалізації – спортивно-туристичні організації (наприклад, ПЛАСТ), для фізичного розвитку – гурток плавання. Ось і все навчання. Памятайте – основне навчання відбувається до семи років, тому всі сили в навчанні слід зосередити від моменту зачаття до семирічного віку.
Вони запозичили ідею, і це добре. Якщо ідея хороша, її потрібно розвивати. Тому не плагіат, а прогрес.