5 / 6123456

Питання від Titanus. “Привіт. Мені 14 років. Питання в наступному. Коли приймаю душ – люблю сходити по-малому, завжди думав, що це нормально. Нещодавно батьки записали на секцію плавання, а перед вправами обов’язково приймати душ… там я повторив звичайну процедуру, дядя, який мився біля мене обматюкав і копнув мене. Це все дуже образливо. Невже це так погано, я ж завжди точно в дирку попадаю”.

Це нормально, якщо ти справляєш нужду в душі, так ти економиш воду в унітазі. Прихильники доктора Малахова взагалі сечу п’ють в лікувальних цілях (можеш спробувати), ще й по зомбоящику показують. І це добре що дядько тебе копнув, тому що те, що ти робиш дома – це твоя справа, а громадськість – це інше. Наприклад, дома ти можеш займатись онанізмом, а в набитій маршрутці – ні.

Яка хороша цитата. Всі б так думали.

Лорд Пальмерстон у листі: “У нас нема ні постійних ворогів, ані постійних друзів, у нас є тільки постійні інтереси”.

Адресатом його листа була королева Вікторія, згодом вона не раз повторювала цей вислів.

queen

Анатолій. Питання в коментах ЖЖ. “Чи любиш ти Україну?”

Що таке Україна? Певна кількість людей, які живуть на території + сама територія (земля) + мова + культура + держава… Любити людей – дуже спірне питання, особливо коли ти їх в очі не бачив. Як я можу любити людей, які живуть в Донецьку, коли я про них навіть не думаю і знаю про їхнє існування тільки з зомбоящика? З таким самим успіхом можна любити і інопланетян.

Одним словом, дуже це все натянуто. Любити можна щось конкретне: сімю, друзів, будинок, добробут (в кожного він конкретний). Все інше – ідеологічне зомбування.

Часто люди говорять, що потрібно жити заради України, пожертвувати себе їй, “Не Україна для тебе, а ти для України”. Кому жертвуватись? Країна для мене, бо я і є країна. Вся країна має думати як зробити побільше конкретного добра для мене, як створити такі умови, щоб я міг купити будиночок на окраїні, повечеряти в ресторані, відпочити на Флоріді. Я не “болтік” в машині, мене хвилює найперше моє добро, а не абстрактні гасла. Скажи матері, яка не має чим кормити дітей чи в що вдягти до школи, “Люби Україну”, вона тебе пішле. Вся система повинна працювати для добра конкретної людини.

В більшості оця вся ідеологізація тільки шкодить. Наприклад, всюди вивчають історію України, а кому потрібні знання про Сагайдачного чи козаків? Яка мені з цього користь? Песимістичною історією, літературою, поезією прищеплюють людям почуття неповноцінності та меншовартості, “Нас постійно гнітили і брали в рабство”, “Україна=розрита могила”.

Про лупиздрики.

Назви повинні бути асоціативно зрозумілими. Наприклад, назви для українських місяців передають зміст поняття. Лютий, Березень, Квітень… В комп’ютерній термінології значок на робочому столі “Мій комп’ютер” краще переіменувати в “Домівка”, а сам “Робочий стіл” в “Стільниця” (як це є в лінуксоїдних ОС). Безліч слів людині взагалі нічого не говорять, наприклад, слово “аксесуари”.

P.S. Даль пропонував замінити слово “атмосфера” на “колоземиця” або “мироколиця”.

“Гумові” сайти. Мінусуємо. Міняємо “резину” на статику.

Статичний, фіксований дизайн, формує почуття контролю; виникає відчуття, ніби «він як на долоні» – проти гумового, «хаотичного», масштабного, широкого, великого та неосяжного.


У “гумового” втрачається композиція, цілісність, все розлазиться або зсувається.


P.S. Дизайнери часто орієнтуються на “рєзінавий” сРу.нет, це не найкращі зразки для наслідування, краще брати приклад з Заходу (Європа, США).

monkey